Стаття від психологів фонду

Чи задумувалися ви коли-небудь, що відбувається, коли ви читаєте дитині казку ? На перший погляд, це здається вже звичною справою, але з точки зору психології - це надзвичайно цікава і корисна взаємодія дорослого і дитини.

По-перше, слухаючи казку дитина отримує нові знання про світ, засвоює норми поведінки, збільшує свій словниковий запас. Навіть немовлятам корисно слухати історії, так вони запам’ятовують слова, що пізніше допомагає їм легше оволодіти мовленням.

По-друге, читання казки позитивно впливає на емоційну сферу. Маленький слухач вчиться співпереживати героям, розуміти причини і наслідки їх дій, що розвиває емпатію.

Для читання можна обирати як авторські, так і народні казки. В перших більше суб'єктивного досвіду і світогляду письменника, його унікальний стиль мови. Народні казки несуть в собі традиції і погляди певної культури, їхні персонажі архетипові, тобто є носіями загальнолюдських уявлень про такі речі, як добро і зло. Читання казок інших народів також є корисним, адже відкриває дитині знання про інші культури і їх відмінності.

Казка може допомогти дитині прожити життєві труднощі, страх, втрату, травму у безпечний спосіб. Щоб розповідати дитині історії, які будуть для неї цілющими чи повчальними не обов’язково бути психологом, достатньо знати в чому полягає проблема з якою зустрілася дитина та скласти історію за наступним алгоритмом.

1. Обрати/створити героя, який буде подібний на дитину віком, характером, статтю. До 6-7 років в герої краще обирати тваринок, а з шкільного віку можна вводити в казку чарівників, які будуть виступати помічниками, порадниками. Якщо в казку вводиться чарівник, то потрібно обґрунтувати чому головний герой повинен йому довіряти. Наприклад, спочатку герой допоміг чарівникові і той хоче йому віддячити, або помічник колись сам мав подібну ситуацію і допомагає зі співчуття.

2. Описати життя героя в казковій країні так, щоб для дитини була помітна схожість зі своїм життям. 

3. Створити для героя ситуацію, яка схожа до ситуації, в яку потрапила дитина і описати аналогічні переживання. 

4. Наступним етапом слід описати як герой зміг вирішити проблему. Наприклад, хтось дав головному герою пораду, підказав нові способи поведінки, або пояснив причини подій, які відбуваються.

5. Після цього головний герой робить спробу вирішити проблему. Може бути кілька спроб, так можна проговорити можливі перешкоди і показати, що не все дається з першого разу.

6. Казка повинна завершитися підсумком, що головний герой зрозумів, чого навчився, який досвід прожив.

Для заспокоєння дитини, зняття емоційної напруги після стресової ситуації або перед сном можна використовувати медитативні казки. Також вони будуть корисні для того, щоб накопичувати позитивний візуальний досвід, розвивати уяву і покращувати стосунки з дитиною. Головне завдання таких казок продемонструвати підсвідомості позитивні моделі стосунку із зовнішнім світом, тому в таких казках немає негативних персонажів і конфліктів. 

До медитативних казок відносяться казки-подорож. Скласти таку казку можна за таким прикладом: 

«Зараз ми закриваємо очі і разом переносимося в чарівну країну в саме її серце на чудову, зелену галявину. Ми лежимо на цій галявині, бачимо блакитне небо, чуємо спів птахів, відчуваємо м’яку траву під пальцями, запах квітів і ягід. Ми можемо протягнути руку і взяти одну з цих спілих ягід і покласти собі до рота» 

Важливо описувати різні сенсорні відчуття: слухові (ти чуєш/ навколо звуки...), зорові (ти бачиш/поглянь довкола), дотикові (ти відчуваєш), нюхові (ти чуєш запах.../тут пахне).

Спробуйте і пам`ятайте, що казка - це чудово проведений з дитиною час і спосіб психологічної допомоги, який можуть застосовувати дорослі.

Автори публікації: психологи благодійного фонду «Рідні».