Стаття від психологів фонду
Кожна людина рано чи пізно переживає горе від втрати близьких. І навіть не зважаючи на те, що ми розуміємо неминучість такої події, тема горя, смерті та оплакування залишається табу для багатьох.
Однією з причин табуювання є страх перед болем з яким можемо зустрітися, або який може знову піднятися, якщо втрата вже була. Це природньо мати бажання вберегти себе від неприємних відчуттів і разом з тим горе, яке ми не оплакали не зникає безслідно. Сліди невиплаканих сліз ми з часом можемо помітити у хворобах, депресії, постійних гнітючих спогадах. У дітей не оплакана втрата знаходить вихід у проблемній поведінці, втраті інтересу до навчання, намаганні втекти у світ гаджетів та ігор, або в крайніх випадках в самоушкоджуючій чи суїцидальній поведінці.
Вважається, що середнім часом горювання є рік від моменту втрати. Здебільшого цього часу достатньо, щоб людина змогла повною мірою потужити за померлим, навчитися жити по-новому.
В багатьох психологічних працях на тему горя ми зустрічаємо 5 стадій проживання втрати, які проходить людина, що зазнала горя (Е. Кюблер-Росс). Це - шок, заперечення, торг, агресія, депресія і прийняття. Проте нові дослідження вказують на те, що процес переживання горя є не лінійним, а дуальним, тобто подвійним. Людина не проходить стадії горювання, а постійно переходить від оплакування до повернення до життя. Кожного дня якийсь час вона проводить з думками про померлого, сумує, а потім повертається до буденних справ, спілкування з оточенням, роботи, відпочинку. І це є абсолютно нормально.
Процес оплакування є емоційно тяжким і ми не можемо бути тільки в ньому, раптове перемикання на інші сфери нашого життя дає можливість психіці оновитися, набратися сили, щоб потім повернутися до оплакування. Проте соціальні стереотипи про «правильне» проживання втрати можуть викликати в горюючої людини почуття сорому, провини і призводити до соціальної ізоляції.
Насправді не існує правильного способу горювання. Історія кожної людини в цьому плані унікальна і створюється нею в залежності від її потреб, можливостей, стосунку з померлим, світогляду. Нормальним буде відвідувати церкву чи кладовище і дотримуватися усіх пам’ятних дат, так само нормальним є бажання отримати підтримку інших людей і говорити про померлого і нормально придумати власний ритуал прощання. Цілком природнім є проживати різні почуття до втраченої людини, від вдячності, до злості чи від суму до полегшення.
Як підтримати людину, яка проживає горе ?
Універсальних порад немає, адже як писалося вище кожен проживає горе по своєму. Тому доречним буде спитати людину: «Як я можу тобі допомогти ?».
Поглинута смутком людина може відмовлятися приймати допомогу, бажати ізолюватися. В такому разі помилкою буде намагатися розвеселити і чи наполягати на допомозі, натомість можна сказати: «Якщо захочеш поговорити, знай, що я готовий/готова тебе вислухати», або «Розумію, що тобі зараз важко. Дай знати, якщо знадобиться допомога».
Використовуйте валідизацію почуттів. Це метод розділення і прийняття почуттів людини. Варто сказати: «Злитися/сумувати - нормально», «Я відчуваю, що тобі боляче». Якщо не знаєте, що сказати – достатньо бути поруч, тримати за руку чи обійняти. Так ви показуєте людині, що її почуття нормальні та що вона не залишиться самотньою навіть в найболючіші миті.
Уникайте фраз: «Так мало статися», «Бог забирає найкращих», «Про мертвих, або добре, або нічого», «Ти повинен/повинна бути сильною заради дітей/батьків». Це все фрази знецінення, вони блокують проживання почуттів людини і не дають прожити горе.
А як щодо «Час лікує»? Час не лікує, він просто собі йде. Рани з часом зарубцьовуються, але не оплакане горе буде ятрити завжди. Від нього нас лікують інші люди і підтримка. Тому не соромтеся просити підтримки, говорити про свій біль, та проживати його.
Нагадуємо, що психологи благодійного фонду «Рідні» на постійній основі проводять набір на 8-ми крокову програму проживання втрати для дорослих, дітей та підлітків. Програма включає 8 групових зустрічей в групі підтримки з інтервалом 2-3 тижні. Метою груп є надання підтримки в проживанні горя, повернення до життя після втрати і створення власного способу оплакування. Участь є безкоштовною.
Реєстрація для дорослих: https://cutt.ly/iR9oPOS
Реєстрація для дітей: https://cutt.ly/DR9oGB6
Автори публікації: психологи благодійного фонду «Рідні»
