Як варто говорити з дітьми
Період зимових свят - це казковий час бажань і мрій. Листи до Святого Миколая, новорічні списки цілей, віра в Різдвяні чудеса і здійснення найзаповітніших мрій – усі ці магічні ритуали мають в своїй основі внутрішній дозвіл на своє «Хочу» і віру у те: «Що мені так можна».
Хто пам’ятає вислови з дитинства: «Хочеться – перехочеться», «Дай поїхав у Китай і велів не давай», «Це не для нас», «Хотіти не шкідливо», «Закатай губу».
Спробуємо розібратись у тому, як такі установки з’являються, як вони можуть впливати на життя та як варто їх змінити.
- «Не будь успішним»
«Тобі що, більше всіх треба?» , «Не висовуйся», «Ми люди маленькі», «Скромність прикрашає», «В тебе нічого не вийде», «Куди ти лізеш».
Варто розуміти, що часи змінюються і це цілком нормально хотіти більшого, відкрито заявляти про себе, надихатись історіями успіху і досягати своїх цілей.
- «Ти – сенс мого життя!»
З першого погляду дуже позитивна установка. А насправді, усі ці фрази: «Я живу тільки заради тебе»; «Все, що я роблю для тебе»; «За твій добробут я своє життя віддала» - можуть бути дуже великим тягарем для дитини. Підсвідомо дитина відчуває надмірну відповідальність і залишається у постійному неоплачуваному боргу.
Така установка дуже часто з’являється, коли діти наділяються більшою цінністю, ніж партнер (при конфліктах в сім’ї, розлученні). І тут теж варто пам’ятати, що знецінюючи батька в очах дитини, Ви наносите шкоду її самооцінці і негативно впливаєте на формування моделі стосунків.
До речі, часто, щоб бути центром всесвіту дитина починає хворіти, або поводитись так, щоб батьки і справді постійно вирішували лише її проблеми.
Тож значно кращим буде послання – «Ти дуже цінний/а для мене, та у моєму житті ще є багато важливого – кохання, улюблена робота; захоплення, друзі і т.д.».
Інша сторона медалі - «І нащо я тебе народила/взяла», «Від тебе лише одні проблеми», «Ти мені все життя поламав/ла», «Згинь з очей моїх», «Зроби так, щоб я тебе не чула і не бачила». Якщо для нас це просто слова, то для дітей – це послання, які коротко можна назвати «Не живи».
- «Перестань бути дитиною»
«Ну що ж ти як маленька/ий!», «Коли ж ти виростеш?!», «Ти ж старший/а і маєш бути прикладом», «Та я в твоєму віці…» і т.д.
Якщо говорити про усиновлених дітей, то їм навпаки потрібно повернутись і прожити усі етапи дитинства і цілком типово, коли підліток демонструє кризу 3-х років. Та й для всіх дітей такі навіювання часто перетворюються на проблеми зі спонтанністю і будь-якою творчістю в дорослому віці. І в цієї установки є інша сторона медалі: «Не дорослішай» - «Ти ще замаленький/а», «Тобі ще зарано», «От виростеш»..
Найкращим варіантом є коли дитина може бути собою в будь-якому віці і ми разом з нею можемо помічати і визнавати переваги дошкільної веселої активності чи підліткової незалежності.
- «Заборона на знання та власну думку» -
«Тебе не питали», «Ти що, самий розумний/а?», «Будеш багато знати – скоро постарієш»
Такі слова можуть вплинути на відсутність інтересів та вміння відстоювати власну думку у дорослому віці.
- «Заборона на почуття»
«Як тобі не соромно боятись?», «Яке ти маєш право злитись?», «Не цукровий/а – не розтанеш!»,
«Я і не таке терплю, а ти взагалі слабак». Часто через такі слова у дорослому віці люди не розуміють, що і коли відчувають, і чи відчувають взагалі.
Краще сказати: « Ти маєш право на почуття і я буду з тобою поруч, мені важлива твоя думка і точка зору; давай обговоримо сімейні події і плани» і т.д.
- Не довіряй (нікому крім сім’ї)
«Вірити нікому не можна!» «Світ небезпечний» « Всі чоловіки/ жінки….» і т.д.
З такими навіюваннями – гарантовані проблеми з побудовою будь-яких стосунків: партнерських, дружніх, професійних.
Дуже хочеться захистити дитину? Тоді вже краще так: «Ти у своєму житті будеш зустрічати багато різних людей. Хтось стане тобі другом, хтось коханим/ою. Давай разом проаналізуємо, як можна зрозуміти ставлення людини до тебе?
Давайте пам’ятати, що кожній людині дуже важливо чути:
-
Яке щастя, що ти просто Є!
-
Ти маєш право бути Собою!
-
Тобі можна!
-
Я вірю в Тебе і в Тебе точно все вийде!
І ці магічні слова варто казати не лише своїм дітям, близьким, друзям а й своєму відображенню в дзеркалі.
Автор: психолог фонду - Олеся Верман.