Вже кілька місяців команда психологів використовує у своїй роботі новий інструмент.

Ідея необхідності маленького друга, який може поміститись у долонці, бути завжди поруч,вислухати і забрати усі тривоги виникла у нашої колеги арт-терапевта Маріни Якименко, ще на початку війни, коли евакуація була масовою.

Діти, екстрено залишаючи свої домівки, домашніх улюбленців, друзів, свої іграшки їхали у повну невідомість і так хотілось у той час підтримати їх не лише словом, а й дати щось з собою, що могло б бути додатковим ресурсом, не займаючи багато місця.Війна продовжується, впливаючи в тій чи іншій мірі на кожного українця. Досвід переживання травматичних подій збільшує рівень базової тривоги. Постійне внутрішнє напруження впливає на стан, продуктивність, якість сну і дітей, і дорослих.Тож актуальність інструментарію та практичних технік для роботи з тривожністю постійно зростає.

А тепер давайте знайомитись ближче з нашою Хвилькою.Основою стала гватемальська WorryDoll, якій вже більше двох тисяч років діти перед сном розповідають про свої переживання.Ляльки - це усім відомий і давній образ. Усі часи та народи мають свої легенди і казки, своїх улюблених героїв.

Для створення української версії ми використовуємо дерев’яну основу-заготовку, яка за розміром поміщається у дитячій долоньці, вовну і нитки різних кольорів. З додаткових матеріалів можемо запропонувати фетр, блискітки, трафарети очок чи різних емоцій для іграшки.Ми не даємо дитині вже готовий вибір – ми пропонуємо створити свою ляльку самостійно.

Практика лише підтвердила дієвість цієї ідеї - тримаючи в руках дерев’яну основу, кожен учасник (незалежно від віку: бо наші Хвиляльки є чудовими талісманами від 5 і до безкінечності років) має можливість побути спочатку творцем і самостійно обрати кого він зробить, ким буде його Хвилялька – хлопчиком чи дівчинкою; далі – не менш важливий етап ролі дизайнера – вибір кольорів і моделювання одягу; контакт з вовною. Дуже подобається усім і роль перукаря – коли надходить черга формувати і втілювати зачіску. А завершальний етап створення обличчя – це немов вдихання живої чарівної сили у кожну Хвиляльку.

Пошукова активність, творчіть, дрібна моторика - повертає відчуття контролю та особистого впливу, переключає увагу, приносить задоволення завершеної дії та отриманого результату.І це лише початок магічної дії Хвиляльки.Бо далі діти розповідають їй про всі неприємності, які з ними трапились, про все що їх хвилює.

На сьогодні вже є низка досліджень, які підтверджують, що усвідомлення і проговорення внутрішніх переживань зменшує їх інтенсивність (Детальніше можна почитати тут https://practicalpie.com/worry-dolls/ https://www.apa.org/monitor/oct06/talking)

Окрім того, слухаючи дитину ми можемо одразу коригувати її розповідь, формувати навик формулювати свої бажання в більш позитивний спосіб, перетворюючи тривоги в бажання. Замість слів "Я нічого не знаю/ не вмію/ в мене нічого не виходить" можна запропонувати "Будь ласка, допоможи мені дізнатись щось нове та цікаве/ зрозуміти/ навчитись/ зробити"; Замість «Я хочу не боятись - «Будь ласка, допоможи мені бути сміливішим/ впевненішим».

Усвідомити, назвати своє занепокоєння, зрозуміти причини своєї тривоги значно корисніше ніж їх заперечувати. До того ж, коли ми розуміємо чого хочемо натомість, а ще й проявляємо активність, просимо допомоги - то стаємо на шлях формування свого іншого майбутнього.

Варіантів подальшої взаємодії з Хвилялькою є стільки, скільки у вас є щирого бажання, часу, бажання та фантазії.

Варіанти роботи з Хвилялькою:

• Класичний спосіб – Хвиляльки під подушкою. Історичний спосіб використання Хвиляльок у Південній Америці – покласти їх під подушку дитини. Ідея полягає в тому, що дитина бере Хвиляльку та розповідає їй про свої проблеми. Потім ляльку кладуть під подушку. Коли діти прокидаються, то впевнені, що Хвилялька якимось чином забрала чи перемогла неспокій. Знову ж таки, цей процес справді схожий на психотерапію. Говорячи про проблеми, ми робимо їх реальними, а також вчимося краще обробляти їх та справлятися з ними.

• Намалюйте картинку для Хвиляльки. Наприклад, подумайте про те, що вас турбує, і намалюйте це. Дайте цю картинку Хвиляльці. Це працює так само, як розмова про наші переживання. Деякі діти вважають за краще обробляти свої почуття через мистецтво, ніж говорити про них.

• Напишіть записку. Це добрий спосіб мотивувати дітей писати з певною метою. Запишіть своє занепокоєння на аркуші паперу і дайте його Хвиляльці. Ляльку можна покласти на записку чи загорнути у неї. Добре помістити ляльок у якусь ємність із цими записками, а потім за кілька днів до них повернутись, прочитати і подумати чи раніше написане написане продовжує турбувати.

• Зробіть Хвиляльку з паличок. Робити Хвиляльок можна і варто, навіть не маючи заготовок і використовуючи знайдені предмети навколо. Це також чудово підходить для розвитку дрібної моторики і уважності. Самий простий спосіб – на знайдені палички намотати багато різнокольорових ниток. І так у Хвиляльки можуть з’явитись нові друзі.

Хочемо звернути увагу, що Хвилялька може бути чудовим талісманом, який завжди поруч і завжди вислухає у ситуаціях, пов'язаних з тривогою та напруженням не лише для дітей, а й для дорослих. Екстерналізація(перенесення назовні) своїх переживань вчить усвідомлювати та озвучувати свій стан і формулювати цілі та бажання.

От уявіть, що поруч з Вами завжди є маленький чарівник. який знає усі відповіді, як же то бути зараз батьками? Уявили? Тож не гайте часу – створіть свою Хвиляльку і чекайте на наші наступні статті, у яких ми обговоримо як у цей непростий час бути достатньо добрими батьками для своїх дітей і що ж то таке – оті батьківські компетенції.

 

Олеся Верман
Психолог БО «БФ Рідні»