Причини зміни поведінки та поради від психолога фонду

Діти часто намагаються про щось нам розповісти або ж висловити свої емоції через поведінку. Батькам важливо зрозуміти причини зміни поведінки їх дітей для того, аби правильно відповісти та зреагувати.

Психолог благодійного фонду Галина Ях коментує: «Зазвичай діти погано себе поводять, коли хочуть щось отримати або ж чогось уникнути (до прикладу, не хочуть йти в дитячий садок). Буває так, що бажання дитини і дорослого не співпадають, або ж у дитини певні труднощі з контролем емоцій. Погана поведінка дитини - це як вершина айсберга, адже за цим завжди захована якась глибинна причина, а саме певна потреба дитини, яку було не задоволено або ж проігноровано».

Отож, як батькам реагувати на таку поведінку дитини? Перш за все, потрібно розділяти особистість дитини і її вчинок чи поведінку. Поганою може бути поведінка дитини в тій чи іншій ситуації, але не сама дитина. Спочатку ми звертаємось до дитини: «Я тебе люблю. Ти гарна дитина (перелічуємо добрі якості)», а далі критикуємо чи забороняємо поведінку: «Але те, що ти зробила чи зробив мені не подобається, так робити не можна, тому що це мене засмучує» і завжди пояснюємо чому.

Важливо не лише, що ми говоримо, але й як. Якщо ми робитимемо зауваження в доброзичливій формі, діти краще це сприйматимуть. А якщо агресивно, то це породжуватиме агресію у відповідь.

За контроль імпульсів і раціональну поведінку у нас відповідає прифронтальна кора головного мозку, яка формується поступово до 25 років. Виходить, що дитина фізично не може мати такий же рівень самоконтролю, як доросла людина, тому зазвичай діти реагують емоційно. За це відповідає «лімбічна система», найдавніша частина мозку людини, яка є від народження в кожної дитини. Відповідно коли у вашого малюка вирують емоції (лімбічна система в дії) – мислення не працює. Ваша дитина вас не чує, тому для початку її треба заспокоїти і лише в спокої дитина буде готова чути ваші зауваження.

Психолог фонду Галина Ях рекомендує застосовувати метод емоційного приєднання: «Перш за все, потрібно уважно слухати дитину, акцептувати на тому, що ви її розумієте. Назвіть почуття, яке вона чи він відчуває зараз та поведінку, яка заважає продовженню розмови, з проханням її зупинити. Візьміть ситуацію в свої руки: домовтесь з дитиною».

Пам`ятайте, що з дітьми будь-якого віку потрібно говорити з доброзичливістю, без осуду, зважаючи на їх гідність.